poster
Кік

Закон 466 (Законопроект 1210) - що чекає український бізнес

16 січня 2020 року був прийнятий Закон 466-IX (до цього – законопроект 1210), що вніс зміни до Податкового кодексу України (ПК). Тепер українські підприємці за кордоном повинні подавати податкову звітність та сплачувати податки в Україні.

У травні звістка про опублікований Закон 466 швидко розійшлась серед українських підприємців, що мають компанії за кордоном як про кінець для українського підприємництва. Особливо – для інноваційного та ІТ бізнесу, який реєструється в іноземних державах частіше, ніж в Україні.

Ми у Legal Nodes спробували розібратись чи це так, та прояснити що ж таке КІК та які податкові обов’язки виникають в українського закордонного бізнесу.

Що таке КІК?

Умови розповсюдження закону 466

Designed by Freepik

Контрольовані Іноземні Компанії за Законом 466 – це іноземний бізнес українця, що відповідає трьом наступним умовам:

  1. є юридичною особою або корпоративним утворенням без такого статусу; що
  2. контролюється…
  3. … податковим резидентом України.

Умова 1: Юридична особа та прирівняні до неї утворення

Найбільшу групу контрольованих іноземних компаній складатимуть юридичні особи, утворені у різноманітних організаційних формах в інших державах: Ltd, Llc, OÜ, а також корпорації (Inc.).

Під дію Закону про КІК потраплять також утворення, що не мають статусу юридичної особи в країні реєстрації, якщо вони здійснюють діяльність, спрямовану на одержання прибутку в інтересах засновників та власників. До таких відносяться, зокрема, партнерства, трасти та фонди, а також усі форми іноземного бізнесу у затвердженому Кабінетом Міністрів України Переліку.

Умова 2: Контроль над КІК

Іноземний бізнес у зазначених вище формах тепер визнаватиметься контрольованою іноземною компанією, якщо український резидент:

  1. володіє в іноземному бізнесі часткою понад 50%;
  2. разом з українськими партнерами разом має сукупну частку понад 50%, з них понад 10% – належить одній особі; або
  3. здійснює фактичний контроль над бізнесом в хоча б одній з форм:
    – впливає на органи управління бізнесом (наприклад, є членом ради директорів);
    – веде переговори з партнерами та клієнтами щодо укладення договорів (наприклад, обговорює зі споживачами продукції умови договорів, які потім лише формально затверджуються директором);
    – представляє бізнес за довіреністю;
    – здійснює платежі за банківськими рахунками;
    – зазначається як бенефіціар в рахунках бізнесу;
    – іншим чином фактично управляє іноземним бізнесом.

Таким чином, пасивні власники з частками менше 10% не вважатимуться контролюючими особами, а бізнес в якому вони мають частку не буде вважатися контрольованою іноземною компанією.

У більшості випадків закон не стосуватиметься також приватних підприємців (sole traders), що є аналогами українських ФОП. Якщо Ви ведете бізнес у такій формі за кордоном – наші юристи допоможуть визначити, які вимоги поширюються на Вашу компанію.

Умова 3: Податковий резидент України

Аби підпадати під вимоги Закону 466, особа має не лише відповідати вимогам володіння часткою у бізнесі або керувати ним, але й бути податковим резидентом України.

Податковим резидентом України вважається:

  1. юридична особа, зареєстрована в Україні;
  2. фізична особа яка:
    – постійно проживає в Україні (понад 1 рік);
    – має центр життєвих інтересів в Україні (перебуває в Україні не менше пів року (183 днів) на рік або має членів сім’ї, що проживають в Україні); або
    – якщо не виконуються попередні дві вимоги – є громадянином України.

Обов’язки за Законом 466

Закон 466 покладає на українських підприємців за кордоном дві групи обов’язків: подання звітності в контролюючі (податкові) органи та у деяких випадках – сплата податків.

Обов'язки КІК за законом 466

Designed by Freepik

Починаючи з 1 січня 2021 року, підприємці повинні будуть подати звіт про свою контрольовану іноземну компанію (про її діяльність) за звітний (податковий) період. Така звітність подається одночасно із річною звітністю підприємця. Наразі поданий і схвалений у першому читанні законопроект, що може перемістити початок дії цієї норми на 1 січня 2022 року. Поки таке рішення не є прийнятим, а за цим питанням ретельно слідкують юристи мережі Legal Nodes.

Разом із податковим звітом потрібно також буде подати завірені копії фінансової звітності, що підтверджують прибуток КІК за відповідний звітний (податковий) період.

Податки в Україні: хто і скільки платить?

Платником податку є не сама іноземна компанія, а контролююча особа (підприємець).

Якщо контролюючою особою є фізична особа, прибуток КІК обкладатиметься наступними обов’язковими платежами:

  1. військовий збір – 1,5%;
  2. податок на доходи фізичних осіб (ПДФО):
    – 9% якщо прибуток був розподілений у вигляді дивідендів до подання звітності про КІК; або
    – 18%.

Якщо контролюючою особою є юридична особа, прибуток КІК обкладатиметься податком на прибуток підприємств (ППП) за ставкою 18%.

Податкові зобов’язання зі сплати податків контролююча особа повинна буде виконати після відправлення до податкових органів звітності.

Хто звільнений від оподаткування?

Скоригований прибуток КІК не буде об’єктом оподаткування якщо компанія підпадає хоча б під одну з умов нижче:

  1. виконуються обидві умови одночасно:
    – між Україною та країною реєстрацію іноземного бізнесу є чинний договір про уникнення подвійного оподаткування / обмін податковою інформацією; та
    – компанія сплачує податок на прибуток за кордоном за ставкою щонайменше 13% АБО частка її пасивних доходів складає менш як 50%;
  2. загальний сукупний дохід іноземної компанії не перевищує 2 млн євро на кінець звітного періоду;
  3. іноземна компанія є публічною компанією (її акції торгуються на визнаній фондовій біржі); або
  4. іноземна компанія здійснює благодійну діяльність і не розподіляє доходи (благодійна організація).

Штрафи за Законом 466

Невиконання податкових обов’язків в Україні може потягнути за собою неприємні наслідки для українських підприємців, серед яких штрафи за неподання, несвоєчасне подання звітності, чи подання не всіх документів від 50 до 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних громадян (понад 100 000 – 2 000 000 гривень).

З чого почати?

Почати готуватись до набрання чинності другого блоку вимог Закону 466 можна вже зараз, заздалегідь подбавши про наступне:

1. Одержати кваліфікований електронний підпис у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, адже саме ним доведеться підписувати звітність про КІК.

2. Перевірити звітний (податковий) період іноземної компанії – період, за який компанія звітує про свої доходи в іноземній державі.

Найчастіше він буде встановлений у законодавстві країни реєстрації, однак у деяких випадках компанія може сама обирати свій звітний період (наприклад, США).

3. Перевірити наявність чинного договору про уникнення подвійного оподаткування або обмін податковою інформацією з країною реєстрації іноземної компанії в останньому Листі ДФС.

До таких відносяться, зокрема, популярні серед українських підприємців Велика Британія, Сполучені Штати Америки, Естонія та Китай.

4. Перевірити ставку податку на прибуток в країні реєстрації (часто – корпоративний податок).

Більшість країн обкладають юридичні особи податками на прибуток, що підпадає під виключення за Законом про КІК: США (21%), Сполучене Королівство (19%), однак пильними мають бути підприємці, в країнах яких запроваджений податок на виведений капітал (Естонія), або де діяльність компаній обкладається податками з прогресивними ставками (Гонконг: 8,25% та 16,5%).

Звільнені та незвільнені від оподаткування КІК

Потрібен чіткий план дій для вашої компанії? Відібрані податкові юристи з мережі Legal Nodes готові надати ОНЛАЙН КОНСУЛЬТАЦІЮ.

 

Інформація вище надається виключно для ознайомчих цілей, не становить і не має розглядатись Вами як податкова, юридична, чи будь-яка інша порада.

Команда Legal Nodes

Блог Legal Nodes

Для Стартапів
Як стартапу юридично правильно запустити виробництво hardware-продукту?

Зважитися на створення свого бізнесу у сфері hardware може бути складно, розуміючи весь масив майбутньої роботи. У цій статті ти знайдеш юридичний чек-ліст того, про що потрібно подбати при запуску свого hardware виробництва....

Команда Legal Nodes
Персональні дані(GDPR)
Data Protection Officer (DPO) по підписці: як компаніям, що працюють з персональними даними, відповідати вимогам GDPR без проблем

Місячна підписка дозволяє закривати потребу у захисті персональних даних, відповідати вимогам GDPR та легко прогнозувати свої витрати на legal. Концепція "DPO по підписці" дозволяє фаундерам у першу чергу вкладати гроші в розвиток свого продукту...

Команда Legal Nodes
Для Стартапів
Юрисконсульт по підписці: як сучасному стартапу полегшити юридичну рутину

Концепція lawyer-as-a-service (юрист по підписці) дозволяє фаундеру займатися розвитком стартапу, а не юридичною рутиною, забути про дорогі юрфірми, тривалі комунікації з юристами або про необхідність наймати штатного юриста. У цій статті ми зіб...

Команда Legal Nodes
Персональні дані(GDPR)
Cookie Policy: як відстежувати роботу вашого веб-сайту, не порушуючи вимог GDPR? + шаблон Cookie Policy

Ця стаття допоможе розібратися у типових помилках при збиранні файлів cookie та заходах, які потрібні, щоб дотримуватися законів Європейського Союзу про захист даних. В кінці статті ви безкоштовно зможете отримати шаблон Cookie policy для вашого...

Команда Legal Nodes
Для Стартапів
Які юридичні документи необхідно зібрати стартапу, щоб успішно звітувати перед USF (Ukrainian Startup Fund)?

Якщо ваш стартап уже розпочав роботу із USF або лише планує брати участь у грантовій програмі, команда Legal Nodes рада поділитися з Вами кроками та шаблонами юридичних документів для успішної подачі звітності у USF. ...

Команда Legal Nodes
Загальна
Legal Nodes у 2020 році: підсумки

Незважаючи на те, що для багатьох 2020 рік тепер асоціюється лише з пандемією коронавірусу та локдауном, було б помилкою забути все хороше, що сталося у цьому році. Особливо зараз, напередодні Нового Року, коли у повітрі відчувається атмосфера п...

Команда Legal Nodes
Захист Інт. Власності
Як бізнесу захистити інтелектуальну власність: 4 рекомендації від юристів

Команда Legal Nodes вирішила розібратися в тому, які кроки потрібно обов'язково зробити бізнесу для захисту інтелектуальної власності, та підготувала 4 рекомендації підприємцям з урахуванням гучних скандалів у цій сфері...

Команда Legal Nodes
Загальна
5 кроків для відкриття фірми у Литві

Литва — це найбільша країна Балтії та країна-член ЄС, яка займає 11 позицію у світі за рейтингом легкості ведення бізнесу від Світового банку, 4 місце за простотою реєстрації нерухомості та 7 — за механізмами забезпечення виконання договірних зо...

Команда Legal Nodes
Загальна
5 кроків для реєстрації компанії у Польщі

Польща вважається однією з найперспективніших для інвестицій країн Європи на рівні з Естонією, Литвою та Грузією, а її ринок є найбільшим серед країн, що долучились до Європейського Союзу за останні 25 років....

Команда Legal Nodes